Вже майже рік триває конфлікт секретаря Івано-Франківської міської ради Василя Бойчука та голови міської ради Віктора Анушкевичуса. “Непорозуміння» переросло політичні чвари під час проведення сесій міськради і перейшло до зали суду. Раніше ж, років так три-чотири тому, вони обоє були друзями та соратниками в опозиції до тодішнього міського голови З.Шкутяка, членами однієї депутатської фракції «Не словом, а ділом». - З чого саме почалася сварка, і чим може закінчитися?, - про це запитаємо у безпосереднього його учасника, секретаря міської ради В.Бойчука. - Міський голова оскаржує дії, які мали місце на 27 сесії, 19-20 травня 2008 року. Суть цього конфлікту полягає в тому, що міська рада працювала тоді у неповному складі, замість 60 депутатів було 52. 8-ро депутатів нашої фракції БЮТ, щодо яких були прийняті відповідні рішення партійними структурами, були відкликані та не заміщені. Конфлікт цей тривав довший час, адже коли доходило питання про заміщення депутатів, члени територіальної-виборчої комісії залишали зал засідань. Ви розумієте, що в такому складі міська рада не була повністю дієздатна. Тому, що відсутність тих восьми наших депутатів ставила під сумнів рішення, які приймалися. І тому ми вважали, що в такому форматі неможливо працювати. На тій 27-й сесії, за дорученням фракції, мною була зачитана заява, що міський голова та депутати, які його підтримують, ведуть себе в цій ситуації некоректно, неправильно. А через два дні відбулося засідання територіально-виборчої комісії, якій все ж вдалося прийняти відповідні рішення і замінити відкликаних депутатів. Ми вважали, що пора привести до присяги нових депутатів, та міський голова на пленарному засіданні не оголосив про те, коли відбудеться наступне засідання. І депутати ініціювали збір підписів, більше двадцяти підписів, де просили скликати сесію 19 травня. 19 травня депутати зібралися о 9 годині, отримали резолюцію міського голови, де він просив пленарне засідання 27 сесії перенести на 23 травня, але депутати вже зібралися. І тоді, делегація з голів фракцій прийшла в кабінет до міського голови, де запросила його на пленарне засідання. Він з’явився на ньому, але потім після дискусії сказав, що він не має часу, що в нього щільний графік, і він негайно має піти на нараду до обласного голови, і нікому не доручає вести пленарну сесію. Він залишив сесійний зал. Після цього депутати з ініціативи голови фракції «Наша Україна» проголосували за те, щоб пленарне засідання вів я. І я вів це пленарне засідання. Тому, зараз міський голова оскаржує у суді мої дії, начеб то я не мав відповідних повноважень головувати і скликати сесію. Та я сесію не скликав, це була виключно ініціатива депутатів. У мене таких повноважень справді немає, але, коли пленарне засідання вже відбувалося за дорученням депутатів, я виконував рішення ради, і в поіменному голосуванні вів це пленарне засідання і також наступне - 20 травня. У ході цього засідання було приведено до присяги депутатів, а на наступному – затверджено порядок денний, і ми почали розгляд близько 13-ти питань, важливих для діяльності міста. Після того всі ці рішення оскаржувалися міським головою, так само як і мої дії. На даний час триває судовий розгляд цього позову. Я вважаю, що ми тоді вчинили правильно, і мешканці міста бачать, що після того, міська рада працює стабільно, практично без збоїв, а так цілий рік відбувалося протистояння міського голови з міською радою. Зараз цього немає. Хоча міський голова свій позов проти мене не відкликав. - На якому етапі триває суд і на чию сторону схиляється правосуддя? - Колегія суддів вислухала свідків, йде дослідження відеоматеріалів, які були зроблені представниками засобів масової інформації, адже на засіданнях була відсутня протокольна частина, і тому суд взяв до уваги відео матеріали. Мені важко судити на чию сторону схиляється суд, адже це вирішувати суддям. Та я вважаю, що я діяв правильно. Адже ми могли піти варіантом Тернополя, де як відомо нещодавно відбулися позачергові вибори до Тернопільської обласної ради. - Але, якщо припустити, що міський голова виграє суд, Вам щось загрожуватиме? - Я не вважаю, що це може чимось загрожувати. Були повноваження чи не були повноважень – це просто буде визнано у якійсь певній частині рішення суду. Але це викличе певний прециндент, адже було прийнято дуже багато рішень. Наприклад, тільки земельних рішень щодо фізичних та юридичних осіб, поки я головував, було прийнято близько 500. Поставивши під сумнів цей момент, можна заперечувати і всі ті рішення, які були проголосовані, хоча вони діючі, набрали законну силу, і міський голова вже не заперечує проти них. Тож, виникає ось такий юридичний казус. Тут питання вже стосуватиметься не моєї особи, адже я діяв виключно за рішенням ради, а стосовно прийнятих рішень. - Ви щойно зачепили тему тернопільського варіанту, який міг відбутися і в Івано-Франківську, і все ж таки, завдяки вашим зусиллям, не пройшов. Чому? - Міська рада, як вищий представницький орган, як адвокат громади, що має контролювати виконавчу владу, повинна мати не тільки правоздатність, а й дієздатність. І ця здатність міської ради виявляється в тому, що вона повинна працювати саме в повному складі. Всі конфлікти з’явилися через намагання оскаржити дії територіальної громади. Наприклад, заднім числом з’явився лист про відкликання того члена комісії, який залишився тоді, і йшло намагання по судах заблокувати це рішення, не допустити, щоб пройшло заміщення депутатів. Це робилося, якщо не прямо міським головою, то з його ініціативи. У нас цілком міг відбутися тернопільський варіант. Адже там відбулася схожа ситуація. У тернопільській обласній раді не відбулося заміщення 10 депутатів і вони протягом року працювали, а ці рішення судами було визнане не дійсними, що призвело до своєрідного колапсу. І в результаті були призначені вибори. Та ми від цього варіанту відійшли, і не дійшли до виборів, адже представництво у міській раді фактично б не змінилося. Ми вважали, що рада може працювати, і ситуація показала, що ми були праві. Я вважаю, що в цьому відношенні ми вчинили мудро. - На даний час, Ви задоволені роботою міськвиконкому, який, власне, минулого року вам вдалося суттєво змінити? - Якщо порівняти роботу виконавчого комітету до переформатування, і після, то, звичайно, цей виконком на щабель вищий. Тут люди мають змогу висловити свою позицію, є більша відповідальність та самостійність. Бо, коли члени виконкому призначені виключно за поданням міського голови, і є, насправді, людьми його команди, то вони й будуть підкорятися міському голові. А коли, члени виконкому - делеговані люди від певних політичних сил, то вони тоді вже більше залежні від тої політичної сили, яка їх делегувала, а вона, у свою чергу, залежна від виборців. І цей зв’язок дає виконкому зараз діяти більш демократично, можливо ще не дуже ефективно, адже є питання, які треба вирішувати. - Ходять чутки, що пан О.Дерев’янко, заступник міського голови з питань комуналки, член виконкому за вашою партійною квотою від БЮТ зовсім не підпорядковується політраді партії? Як можете це прокоментувати? - Я б не хотів коментувати цю ситуацію, яка неодноразово піднімається засобами масової інформації. Я знаю, що відбувалися дискусії з цього питання на рівні фракції та блоку, є різне бачення, і кожний визначатиме своє ставлення. Адже є багато критики на сторону житлово-комунального господарства, і ви знаєте моє ставлення до індивідуального опалення, яке виконкомом було заблоковано. І я вважаю, ми, депутати, зробили все, що могли. Наша фракція вже двічі виносила це питання на сесію, і воно блокувалося. А третього разу створилася відповідна робоча група, яка знайшла компромісний варіант щодо питання про індивідуальне опалення. Але реалії так складаються, що ми не представляємо більшості. Я думаю тут має спрацювати елемент політичної відповідальності, адже людина не сама по собі делегована у виконавчу структуру, а відповідною демократичною силою, яка брала за нього відповідальність. Як розгортатимуся події далі - не знаю, визначатимемося з цим питанням найближчим часом. Більш детальніше коментувати я б не хотів, - є голова фракції. Хоча факт непорозуміння у цьому відношенні таки є. - У Івано-Франківську ширяться чутки, що БЮТ посварився з міським головою через особисті земельні претензії обласного голови БЮТ, нардепа Д.Шлемка ? Чи не відчуваєте себе жертвою цього конфлікту? - Так, можливо, певні особи поширюють ці чутки. Це був принциповий конфлікт, а не з’ясування стосунків між Віктором Анушкевичусом та Дмитром Шлемком. І почався він з формування тимчасової комісії щодо діяльності колишнього першого заступника міського голови В.Швадчака, яку очолював депутат нашої фракції В.Стасюк. Конфлікт почався на початку 2007 року. Коли ми побачили, що починаються системні земельні зловживання, то вирішили не мовчати, не зважаючи на те, що ми тоді були союзниками. І є результати цієї комісії, 23 томи передано до суду, і кримінальна справа порушилася проти конкретних осіб, і зараз суд відмінив рішення міськради про надання 31 гектару міської землі. Тобто ми були праві. Дмитро Васильович (Шлемко) підтримав нашу позицію, і на цьому стався розкол фракції, бо частина депутатів пішла за Віктором Анушкевичусом, який фактично її розколов у цих принципових питаннях. Вони або не з’являлися, або не підтримували нас, і через партійний з’їзд ми їх відкликали. Почався зрив роботи засідання комісії. Конфлікт поглиблювався. Коли підписалася угода з «Нашою Україною» постало питання переформатування виконавчого комітету, бо до того часу він був сформований без єдиного представника від цієї політичної сили. Міський голова був категорично проти їхніх кандидатур. Тому, я не знаю на підставі чого ґрунтуються розмови про особистий конфлікт Д.Шлемка з В.Анушкевичусом. Це системний конфлікт. Я знаю, як я діяв і чому діяв, і не вважаю себе жертвою якихось відносин. Я можу сміливо дивитися людям в очі, і за свою позицію відповідати. Зрештою і судове рішення, у справі з якої ми почали з вами нашу розмову, також мають засвідчити нашу правоту. Людмила Ходоровська, спеціально для «ОстроВ»
